вовкулакування
Вовкулакува́ння, -ня
с. Пребываніе, жизнь вѣ видѣ вовкулаки. Він таки справді наче пророкував своє вовкулакування. Г. Барв. 464.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вовкулакування — -я, с. Дія за знач. вовкулакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовкулакування — ВОВКУЛАКУВА́ННЯ, я, с., міф. Дія і стан за знач. вовкулакува́ти. На Коляду припадало й повернення вовкулаки – як завершення певного одно-, три- чи семирічного циклу, яким означали вовкулакування (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах