1. Словник української мови Грінченка

водитися

Водитися, -жуся, -дишся

гл.

1) Имѣть дѣло, быть въ сношеніяхъ, вести компанію. З тобою ходити, як з туром водитись. Ном. № 2662. Мій батько так казав: з панами добре жить, водиться з ними хай тобі Господь поможе; із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас Боже! Греб. 386. Оддалив людей од з ким я жив, водився хлібом. К. Псал. 202. Вони живуть по писанню: не водються з жінками. Стор. І. 102.

2) Жить, плодиться, размножаться (о животныхъ и растеніяхъ). Щоб водились свині, украдь у степу борону і положи на хлів, то так і сипнуть поросята. Чуб. І. 50.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водитися — води́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. водитися — (з ким) дружити, приятелювати, знатися, куматися, водити компанію, мати діло, приставати <неґ. лигатися> з ким; (по селу) ходити; (- тварин) плодитися, жити, бути, існувати. Словник синонімів Караванського
  3. водитися — [водитиес'а] воуджус'а, водиес':а, водиец':а, вод'ац':а; нак. -дис'а, воуд'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. водитися — воджуся, водишся, недок. 1》 з ким, розм. Знатися, мати справу, дружити, приятелювати з ким-небудь. || Ходити з ким-небудь. 2》 тільки 3 ос. одн. і мн. Плодитися, жити, бути (про тварин, птахів тощо). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. водитися — ВОДИ́ТИСЯ, воджу́ся, во́дишся, недок. 1. з ким, розм. Знатися, мати справу, дружити, приятелювати з ким-небудь. Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого (Біблія. Пер. І. Огієнка); Охріме!... Словник української мови у 20 томах
  6. водитися — див. дружити Словник синонімів Вусика
  7. водитися — води́тися за пете́льки́ з ким. Ворогуючи, битися, боротися з ким-небудь. Бовдюг, що воював ще в імперіалістичну, довго мовчав, покручуючи рудого вуса, потім прорік багатозначно: — Германець, їдять його мухи, вояка хитрий. З ним довго за петельки водитися будемо (Григорій Тютюнник). Фразеологічний словник української мови
  8. водитися — БУ́ТИ (бути в наявності десь, у когось), МА́ТИСЯ розм. рідше; БУВА́ТИ (про тимчасову неодноразову наявність); ВОДИ́ТИСЯ розм., ВЕСТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
  9. водитися — ВОДИ́ТИСЯ, воджу́ся, во́дишся, недок. 1. з ким, розм. Знатися, мати справу, дружити, приятелювати з ким-небудь. Охріме! не зробись сміховищем села. Покинь, кажу, панів, водиться з ними годі! (Греб. Словник української мови в 11 томах