воздібний
Воздібний и воздобний, -а, -е
Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. АД. І. 112. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. Макс. (1849). 84. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою. К. XII. 9.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воздібний — -а, -е, заст. Гарний, якісний. Великий тлумачний словник сучасної мови