1. Словник української мови Грінченка

возовня

Возовня, -ні

ж. Экипажный сарай; въ сельскомъ хозяйствѣ: сарай для возовъ и земледѣльческихъ орудій. Чуб. VII. 396. Левиц. Пов. 194. Оце було заберусь у возовню, а там карета панська стояла, то влізу з півдня, щоб і на очі не теє. Черниг.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возовня — возо́вня іменник жіночого роду возовня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. возовня — -і, ж., діал. Те саме, що возівня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. возовня — Возо́[і́]вня, -ні, -нею; -зо́[і́]вні, возо́вень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)