1. Словник української мови Грінченка

вой

Вой, вою

м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Чуб. III. 43. Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя? О. 1861. X. 89.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вой — вою, воєм, ч., заст. Війна, бойові дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вой — див. воїн Словник синонімів Вусика