1. Словник української мови Грінченка

воложити

Воложити, -жу, -жиш

гл.

1) Дѣлать влажнымъ. Аф. 320.

2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 11.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воложити — воло́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. воложити — -жу, -жиш, недок., перех. 1》 Те саме, що зволожувати. 2》 діал. Бити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воложити — ВОЛО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., що. 1. Те саме, що зволо́жувати. Сушило землю сонце, і дощі воложили її (Н. Рибак); Я хотів би вітром бути, Вітром бути наддніпрянським, Щоб воложити вам лиця, Щоб пісні вам навівати В день великого труда (М. Словник української мови у 20 томах
  4. воложити — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. воложити — ВОЛО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Те саме, що зволо́жувати. Сушило землю сонце, і дощі воложили її (Рибак, Помилка.., 1940, 237); Я хотів би вітром бути, Вітром бути наддніпрянським, Щоб воложити вам лиця... Словник української мови в 11 томах