волоцюжище

Волоцюга, -ги

об. Бродяга. Чуб. І. 240. Всесвітня волоцюга. Котл. Ен. VI. 11. ум. волоцюжка. ув. волоцюжище.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me