волочини

Волочини, -чин

ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волочини — -ин, мн. Рештки рослин, що чіпляються за зубці борони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. волочини — див. залишок Словник синонімів Вусика