вольнувати

Вольнувати, -ную, -єш

гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний. Чуб. І. 234.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольнувати — -ую, -уєш, недок., діал. Виявляти свою волю. Великий тлумачний словник сучасної мови