1. Словник української мови Грінченка

воркотливий

Воркотливий, -а, -е

Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий. Грин. III; 304.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркотливий — воркотли́вий прикметник воркітливий рідко Орфографічний словник української мови
  2. воркотливий — див. воркітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воркотливий — ВОРКОТЛИ́ВИЙ див. воркітли́вий. Словник української мови у 20 томах
  4. воркотливий — БУРКОТЛИ́ВИЙ (про людину — який бурчанням виражає своє незадоволення; про голос — який свідчить про незадоволення), БУРКІТЛИ́ВИЙ рідше, ВОРКІТЛИ́ВИЙ (ВОРКОТЛИ́ВИЙ рідко). Словник синонімів української мови
  5. воркотливий — ВОРКОТЛИ́ВИЙ див. воркітли́вий. Словник української мови в 11 томах