1. Словник української мови Грінченка

вороненятко

Вороненя, -няти

с. = вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Грин. І. 163. ум. вороненятко. Прилітає ворон з вороненятком. Грин. І. 162.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вороненятко — вороненя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вороненятко — -а, с. Зменш.-пестл. до вороненя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вороненятко — ВОРОНЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороненя́. Побачила [Ворона] Гадюку, коли та брала її останнє Вороненятко (І. Франко); Обідаємо, а вороненятко підстрибом, підстрибом та й присусідиться до гурту (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах
  4. вороненятко — ВОРОНЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороненя́. Обідаємо, а вороненятко підстрибом, підстрибом та й присусідиться до гурту (Ковінька, Кутя.., 1960, 28). Словник української мови в 11 томах