ворітечка
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок
мн. ум. отъ ворота.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворітечка — ворі́течка множинний іменник Орфографічний словник української мови
- ворітечка — -чок, мн. Зменш.-пестл. до ворота 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ворітечка — ВОРІ́ТЕЧКА, ВОРІ́ТОЧКА, чок, мн. Зменш.-пестл. до воро́та 1. Ой, не ходи, старий, Коло моїх ворітечок! (з народної пісні); Щедрівочка щедрувала, Воріточка поламала. Словник української мови у 20 томах
- ворітечка — див. ворота Словник синонімів Вусика
- ворітечка — Ворі́течка, -течок, -течкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ворітечка — ВОРІ́ТЕЧКА, чок, мн. Зменш.-пестл. до воро́та 1. Ой, не ходи, старий, Коло моїх ворітечок! (Нар. лірика, 1956, 346); [Марта:] Мати вже й ворітечка десь порозчиняла, гостей виглядаючи (Вас., III, 1960, 101). Словник української мови в 11 томах