вояченько

Вояченько, -ка

м. ум. отъ вояк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вояченько — воя́че́нько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вояченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до вояк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вояченько — ВОЯЧЕ́НЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до воя́к. Отакий-то вояченько – Жупан лопуховий, Кожушина горіхова, Коник буряковий! (з народної пісні); До Чижової, вояченьку, не заходьте. І там не жандарми, а справжні гицлі: хапають дезертирів (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах
  4. вояченько — ВОЯЧЕ́НЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до воя́к. Словник української мови в 11 томах