вражча

Вражча́, -ча́ти

м. Чертенокъ. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вражча — -ати, с., діал. Чортеня, бісеня. Великий тлумачний словник сучасної мови