вулень
Вулень, -льня
м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вулень — ву́лень іменник чоловічого роду вулик діал. Орфографічний словник української мови
- вулень — -я, діал. Вулик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вулень — ВУ́ЛЕНЬ, я, діал. Вулик. Летить зерно, як бджоли в вулень (П. Мовчан); Дерев'яний вулень. Словник української мови у 20 томах
- вулень — ВУ́ЛЕНЬ, я, діал. Вулик. *У порівн. На весілля панів, паній понаїздило, — гуде у будинку, як у вулені (Вовчок, І, 1955, 117). Словник української мови в 11 томах