1. Словник української мови Грінченка

вівсяник

Вівсяник, -ка

м.

1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. Ном. № 1209.

2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні). Ном., стр. 294, № 122.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівсяник — вівся́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вівсяник — -а, ч. Хліб, корж із вівсяного борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вівсяник — ВІВСЯ́НИК, а, ч. Хліб, корж, печиво і т. ін. з вівсяного борошна. Голодному й вівсяник добрий (Номис); Стара .. винесла косарям кислого з щавлю борщу та, мабуть, ще торішніх вівсяників (С. Чорнобривець); На столі – кухлик, до половини з молоком, прикритий тонким шматком вівсяника (А. Михайленко). Словник української мови у 20 томах
  4. вівсяник — див. хліб Словник синонімів Вусика
  5. вівсяник — ВІВСЯ́НИК, а, ч. Хліб, корж із вівсяного борошна. Голодному й вівсяник добрий (Номис, 1864, № 12099); Стара.. винесла косарям кислого з щавлю борщу та, мабуть, ще торішніх вівсяників (Чорн., Визвол. земля, 1959, 71). Словник української мови в 11 томах