1. Словник української мови Грінченка

віданнячко

Відання, -ня

с.

1) Знаніе. Левч. 48.

2) Извѣстіе, вѣсть. ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку. Гол. І. 176.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віданнячко — ві́даннячко іменник середнього роду звістка, повідомлення діал. Орфографічний словник української мови
  2. віданнячко — ВІ́ДАННЯЧКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до ві́дання 3. Дають віданнячко (Сл. Гр.); Впало до села віданнячко (Марко Черемшина). Словник української мови у 20 томах
  3. віданнячко — ВІ́ДАННЯЧКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до ві́дання 3. Дають віданнячко (Сл. Гр.); Впало до села віданнячко (Черемш., Тв., 1960, 179). Словник української мови в 11 томах