відбавити

Відбавити, -ся

см. відбавляти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбавити — відба́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відбавити — див. відбавляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбавити — ВІДБА́ВИТИ див. відбавля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відбавити — ВІДБА́ВИТИ див. відбавля́ти. Словник української мови в 11 томах