1. Словник української мови Грінченка

відважитися

Відважуватися, -жуюся, -єшся

сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл.

1) Отвѣшиваться, отвѣситься.

2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба! МВ. (О. 1862. І. 78).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відважитися — відва́житися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відважитися — див. відважуватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відважитися — ВІДВА́ЖИТИСЯ див. відва́жуватися¹. Словник української мови у 20 томах
  4. відважитися — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  5. відважитися — ВІДВА́ЖИТИСЯ див. відва́жуватися¹. Словник української мови в 11 томах