1. Словник української мови Грінченка

відвиснути

Відвиса́ти, -са́ю, -єш

сов. в. відвиснути, -ну, -неш, гл.

1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. Левиц. І. 15.

2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси. Левиц. І. 3.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвиснути — відви́снути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відвиснути — див. відвисати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвиснути — ВІДВИ́СНУТИ див. відвиса́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відвиснути — Ну, -неш, док. Гарно відпочити, повеселитись. віддуватись, -аюсь, -аєшся, недок. 1. Виправдовуватись. 2. Відповідати за щось. Сашко, ти не подумай, що спілкування з тобою мало і таке інше, але ж сайт усього гурту, а ти один за них усіх «віддуваєшся» (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  5. відвиснути — ЗВИСА́ТИ (про предмети — висіти, тримаючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями), ВИ́СНУТИ, ПОВИСА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, СПАДА́ТИ, ОПАДА́ТИ, ПА́ДАТИ (про одяг, волосся, гілки і т. ін.); ВІДВИСА́ТИ (відхилившись від чогось). Словник синонімів української мови
  6. відвиснути — ВІДВИ́СНУТИ див. відвиса́ти. Словник української мови в 11 томах