відвичити

Відвичити, -чу, -чиш

гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Черниг. г. Одвичити од горілки. О. 1862. І. 71.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвичити — -чу, -чиш, док., діал. Відучити, відбити охоту до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови