відвіяти
Відвіювати, -віюю, -єш
сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвіяти — відві́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвіяти — див. відвіювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвіяти — ВІДВІ́ЯТИ див. відвіва́ти. Словник української мови у 20 томах
- відвіяти — ВІДВІ́ЯТИ див. відвіва́ти. Словник української мови в 11 томах