відвіяти

Відвіювати, -віюю, -єш

сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвіяти — відві́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відвіяти — див. відвіювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвіяти — ВІДВІ́ЯТИ див. відвіва́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відвіяти — ВІДВІ́ЯТИ див. відвіва́ти. Словник української мови в 11 томах