відговорити
Відговорити, -ся
см. відговорювати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відговорити — відговори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відговорити — див. відговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відговорити — ВІДГОВОРИ́ТИ див. відгово́рювати. Словник української мови у 20 томах
- відговорити — ВІДГОВОРИ́ТИ див. відгово́рювати. Словник української мови в 11 томах