відговорити

Відговорити, -ся

см. відговорювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відговорити — відговори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відговорити — див. відговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відговорити — ВІДГОВОРИ́ТИ див. відгово́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відговорити — ВІДГОВОРИ́ТИ див. відгово́рювати. Словник української мови в 11 томах