1. Словник української мови Грінченка

відговоряти

Відговорювати, -рюю, -єш, відговоря́ти, -ря́ю, -єш

сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відговоряти — відговоря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відговоряти — див. відговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відговоряти — ВІДГОВОРЯ́ТИ див. відгово́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відговоряти — ВІДГОВОРЯ́ТИ див. відговорювати. Словник української мови в 11 томах