1. Словник української мови Грінченка

віддихання

Віддиха́ння, -ня

с. Отдохновеніе. Пішов у темний лужок на віддихання. Чуб. V. 773.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддихання — віддиха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. віддихання — ВІДДИХА́ННЯ, я, с. 1. рідко. Дія за знач. віддиха́ти 2. Ах, та тюремна служба!.. Вічне віддиханнє [віддихання] важкою, затроєною [затруєною] атмосферою тюрми (І. Франко). 2. розм. Те саме, що відпочи́нок. Пішов в темний лужок на оддихання (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  3. віддихання — див. відпочинок Словник синонімів Вусика
  4. віддихання — ВІДДИХА́ННЯ, я, с. 1. рідко. Дія за знач. віддиха́ти 2. Ах, та тюремна служба!..Вічне віддихання важкою, затроєною атмосферою тюрми (Фр., II, 1950, 272). 2. заст. Відпочинок. Пішов в темний лужок на оддихання (Чуб., V, 1874, 773). Словник української мови в 11 томах