1. Словник української мови Грінченка

віджахнути

Віджахнути, -ну, -неш

гл. Отогнать страхомъ, вообще отогнать, отбить силой, оружіемъ. Помогла тобі від Польщі Москву віджахнути. К. XII. 65. Воюй добре, щоб вражих черкесів оджахнути. О. 1861. XI. Кух. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віджахнути — віджахну́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. віджахнути — -ну, -неш, док., перех., рідко. Те саме, що відстрашити. || перен.Відігнати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віджахнути — ВІДЖАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Однокр. до віджа́хувати. Я хотів би і сам оджахнути останню пам'ятку по булому [минулому] (Марко Вовчок); [Дарина:] Та я вже не плачу... Так не чіпатимеш [Потапа]? [Маруся:] Та ні, ні!... Словник української мови у 20 томах
  4. віджахнути — ВІДЖАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.., перех., рідко. Те саме, що відстраши́ти: // перен. Відігнати кого-, що-небудь. Я хотів би і сам оджахнути останню пам’ятку по булому (Вовчок, VI, 1956, 258); [Дарина:] Та я вже не плачу… Так не чіпатимеш [Потапа]?... Словник української мови в 11 томах