відзолити
Відзолити
см. відзолювати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відзолити — відзоли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відзолити — див. відзолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відзолити — ВІДЗОЛИ́ТИ див. відзо́лювати. Словник української мови у 20 томах
- відзолити — див. лаяти Словник синонімів Вусика
- відзолити — ЗОЛИ́ТИ (відбілювати білизну золою), ВІДЗО́ЛЮВАТИ. — Док.: відзоли́ти. За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір'ю золили його в жлукті цілий ранок (Григорій Тютюнник); Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
- відзолити — ВІДЗОЛИ́ТИ див. відзо́лювати. Словник української мови в 11 томах