відкатувати
Відкатува́ти, -ту́ю, -єш
гл. Сильно избить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкатувати — відкатува́ти дієслово доконаного виду розм., рідко Орфографічний словник української мови
- відкатувати — -ую, -уєш, док., перех., розм., рідко. Сильно побити, покалічивши. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкатувати — ВІДКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, розм., рідко. Сильно побити, покалічивши. Знівечив чоловіка (одкатував) (Номис). Словник української мови у 20 томах
- відкатувати — ВІДКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм., рідко. Сильно побити, покалічивши. Знівечив чоловіка (одкатував) (Номис, 1864, № 4023). Словник української мови в 11 томах