відкупитися

Відкуплятися, -ляюся, -єшся

сов. в. відкупитися, -плюся, -пишся, гл. Откупаться, откупиться. А я смерти не боюся я від смерти одкуплюся. Чуб. V. 1093 Наша душа гріхів довіку не відкупиться. АД. І. 108.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкупитися — відкупи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкупитися — див. відкуповуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкупитися — ВІДКУПИ́ТИСЯ див. відкупо́вуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. відкупитися — ВІДКУПИ́ТИСЯ див. відкупо́вуватися. Словник української мови в 11 томах