відлиг(ну)ти

Відлиг(ну)ти, -ну, -неш

гл.

1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г.

2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.