відом

Відом, -ма

м. Извѣстіе, знаніе, свѣдѣніе. без мого відома. Безъ моего вѣдома. Стор. відома мати. Знать. відома одібрати. Узнать; до свѣдѣнія дойти. нема відома. Неизвѣстно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому? Драг. 86.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відом — -а, ч., діал. Звістка, знання, відомість. Відома мати — знати. Відома дібрати — дізнатися. Нема відома — невідомо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відом — ВІ́ДОМ: ◇ Ві́дом не ві́дати див. ві́дати. Словник української мови у 20 томах