відпочиння

Відпочиння, -ня

с. Отдохновеніе. По три поклони покладали, відпочиння мали. (Изъ фальсифиц. думы). Макс. (1849). 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпочиння — -я, с., фольк. Відпочинок. Великий тлумачний словник сучасної мови