1. Словник української мови Грінченка

відпрягти

Відпрягати, -гаю, -єш

сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрягти — відпрягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпрягти — див. відпрягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпрягти — ВІДПРЯГТИ́ див. відпряга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відпрягти — ВІДПРЯГТИ́ див. відпряга́ти. Словник української мови в 11 томах