1. Словник української мови Грінченка

відрада

Відрада, -ди

ж.

1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Мил. 115. Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада. Мет.

2) Отсовѣтываніе. ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Мет. 253. см. відрадість.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрада — відра́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відрада — Розрада, утіха, приємність, задоволення, с. насолода, блаженство, раювання; відрадість, відрадощі; п! ПРОСВІТОК. Словник синонімів Караванського
  3. відрада — -и, ж. Те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, задоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відрада — хохл. (отрада) утіха радість, розрада, утіха, порада Словник чужослів Павло Штепа
  5. відрада — ВІДРА́ДА, и, ж. 1. Почуття задоволення, втіхи, радості. Не було Остапові сну, ані відпочинку; не було спокою, ані відради (Марко Вовчок); Лице засвітилось одрадою: “От де моя праця, – немов казали його очі, – не марно потрачена... Словник української мови у 20 томах
  6. відрада — див. радість Словник синонімів Вусика
  7. відрада — РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм. Словник синонімів української мови
  8. відрада — ВІДРА́ДА, и, ж. Те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, задоволення. Не було Остапові сну, ані відпочинку; не було спокою, ані відради (Вовчок, І, 1955, 329); Якась відрада, тихе вдоволення обняло йому душу (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах