відстібнути
Відстіба́ти, -ба́ю, -єш
сов. в. відстібнути, -бну, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відстібнути — відстібну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відстібнути — див. відстібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відстібнути — ВІДСТІБНУ́ТИ див. відстіба́ти. Словник української мови у 20 томах
- відстібнути — ВІДСТІБНУ́ТИ див. відстіба́ти. Словник української мови в 11 томах