відстібнути

Відстіба́ти, -ба́ю, -єш

сов. в. відстібнути, -бну, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстібнути — відстібну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстібнути — див. відстібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстібнути — ВІДСТІБНУ́ТИ див. відстіба́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відстібнути — ВІДСТІБНУ́ТИ див. відстіба́ти. Словник української мови в 11 томах