1. Словник української мови Грінченка

відчахнути

Відчахнути, -ну, -неш

гл.

1) Отломить, отщепить. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало, і зараз гілку одчахнув. Котл. Ен. III. 21.

2) Отлучиться. Як полягають у неділю спати, а вона одчахне на вулицю до дівчат та парубків. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчахнути — відчахну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчахнути — див. відчахувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчахнути — ВІДЧАХНУ́ТИ див. відча́хувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відчахнути — ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДЛО́МЛЮВАТИ, ОБЛА́МУВАТИ (перев. краї, кінці чого-небудь); ВІДЧА́ХУВАТИ (про гілки). — Док.: відлама́ти, відломи́ти, облама́ти, улама́ти (влама́ти) розм. відчахну́ти. Словник синонімів української мови
  5. відчахнути — Відчахну́ти, -ну́, -не́ш, -ну́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відчахнути — ВІДЧАХНУ́ТИ див. відча́хувати. Словник української мови в 11 томах