1. Словник української мови Грінченка

відчепити

Відчепити, -ся

см. відчепляти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчепити — відчепи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчепити — див. відчіплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчепити — ВІДЧЕПИ́ТИ див. відчі́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відчепити — ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Словник синонімів української мови
  5. відчепити — Відчепи́ти, див. відчі́плювати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відчепити — ВІДЧЕПИ́ТИ див. відчі́плювати. Словник української мови в 11 томах