1. Словник української мови Грінченка

відчесати

Відчесати, -шу, -шеш

гл. Отрубить однимъ ударомъ. Головку Турну одчесать. Котл. Ен. IV. 67. Іван.... відчесав йому (змієві) голову. Чуб. Одчесав сокирою палець. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчесати — відчеса́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчесати — див. відчісувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчесати — ВІДЧЕСА́ТИ див. відчі́сувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відчесати — ВИЧІ́СУВАТИ (очищати від домішок прядиво, вовну тощо), ЧЕСА́ТИ, ВІДЧІ́СУВАТИ, ОЧІ́СУВАТИ. — Док.: ви́чесати, відчеса́ти, очеса́ти. Вичісувала гребінкою та вигладжувала щіткою,.. щоб у волокні не залишилася жодна костричина (С. Словник синонімів української мови
  5. відчесати — ВІДЧЕСА́ТИ див. відчі́сувати. Словник української мови в 11 томах