відщепляти
Відщепля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відщепляти — відщепля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відщепляти — див. відщеплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відщепляти — ВІДЩЕПЛЯ́ТИ див. відще́плювати. Словник української мови у 20 томах