відщепляти

Відщепля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відщепляти — відщепля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відщепляти — див. відщеплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відщепляти — ВІДЩЕПЛЯ́ТИ див. відще́плювати. Словник української мови у 20 томах