від'їхати

Від'їхати

см. від'їздити.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. від'їхати — від'ї́хати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. від'їхати — [в'ідйіхатие] -йіду, -йідеиш; нак. -йід', -йід'теи Орфоепічний словник української мови
  3. від'їхати — див. від'їжджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. від'їхати — ВІД'Ї́ХАТИ див. від'їжджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. від'їхати — ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ... Словник синонімів української мови