1. Словник української мови Грінченка

вірвант

Вірвант, -та

м. Желѣзная скобка, въ видѣ кольца, притягивающая одну деревянную часть предмета къ другой, также шину къ ободу колеса. Грин. II. 104. Рудч. Чп. 250.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірвант — Клямра Словник чужослів Павло Штепа
  2. вірвант — Вірва́нт, -та; -ва́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)