вісьмерик

Вісьмерик, -ка

м.

1) Содержащій въ себѣ восемь единицъ, восьмерикъ.

2) Восьмерикъ (воловъ, лошадей въ упряжи). Ой ішли воли та в вісьмерику. Рудч. Чп. 158.

3) Мельничный жерновъ, въ которомъ радіусъ равенъ 8 вершкамъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісьмерик — ВІСЬМЕРИ́К див. восьмери́к. Словник української мови у 20 томах
  2. вісьмерик — Вісьмери́к, -ка́; -рики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. вісьмерик — ВІСЬМЕРИ́К див. восьмери́к. Словник української мови в 11 томах