віщівничок

Віщівник, -ка

м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. І. 170. ум. віщівничок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me