габелок
Габелок, -лка
м.
1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157.
2) Кожа съ шеи лошади или быка. Мнж. 178.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- габелок — габе́лок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- габелок — -лка, ч., заст. Опойок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- габелок — Шкура теляти, шкура з шиї коня чи вола Словник застарілих та маловживаних слів
- габелок — ОПО́ЙОК (вичинена шкура молочного теляти, з якої виготовляють взуття та різні шкіряні вироби), ГАБЕ́ЛОК заст. На ногах були добрі юхтові чоботи, наче з одного габелку зшиті (П. Панч). Словник синонімів української мови
- габелок — ГАБЕ́ЛОК, лка, ч., заст. Опойок. На ногах були добрі.. чоботи, наче з одного габелка вшиті (Панч, III, 1956, 545). Словник української мови в 11 томах