гайдей
Гайдей, -дея
м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. см. гайдай, бовгарь. Шух. І. 189.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайдей — -я, ч., зах. Чередник. Великий тлумачний словник сучасної мови