галанці

Галанці, -ців

м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галанці — -ів, мн., діал. Вузькі штани. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. галанці — ГАЛАНЦІ́, ҐАЛАНЦІ́, і́в, мн., заст. Вузькі штани. А так же всі його підданці Носили латані галанці, Дивившись на свого царя (І. Котляревський); За столом зараз від Гордія сидів невеличкий риженький чоловічок, узутий у лаковані чоботи... Словник української мови у 20 томах
  3. галанці — Гала́нці́, -ці́в, -ця́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. галанці — ГАЛАНЦІ́, і́в, мн., діал. Вузькі штани. А так же всі його підданці Носили латані галанці, Дивившись на свого царя (Котл., І, 1952, 164); Писар, в картатих панських галанцях, щось вичитував з паперів (Стельмах, Хліб.., 1959, 219). Словник української мови в 11 томах