галасати

Галасати, -саю, -єш

гл. = галасувати. Еней на старших галасає. Котл. Ен. VI. 78. Дяки гарненько галасали. Мкр. Г. 70.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галасати — галаса́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. галасати — -аю, -аєш, недок., діал. Сильно кричати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галасати — ГАЛАСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. Сильно кричати. Еней на старших галасає (І. Котляревський); [Захарко:] Іди, Домко, в хату та погодуй дитину: там так галасає, аж посиніло! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. галасати — див. бігати; кричати Словник синонімів Вусика
  5. галасати — КРИЧА́ТИ (говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти), РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ЗИ́КАТИ розм., НАДРИВА́ТИСЯ розм., НАДСА́ДЖУВАТИСЯ розм., ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) діал., ГАЛАЙКОТА́ТИ (ГАЛАЙКОТІ́ТИ) підсил. діал., ЖЕЛІПА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. галасати — ГАЛАСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Сильно кричати. Еней на старших галасає (Котл., І, 1952, 288); [Захарко:] Іди, Домко, в хату та погодуй дитину: там так галасає, аж посиніло! (Кроп., І, 1958, 162); Вночі я схоплювався і несамовито галасав, бо снилися страшні сни (Минко, Моя Минківка, 1962, 23). Словник української мови в 11 томах