1. Словник української мови Грінченка

галити

Галити, -лю, -лиш

гл.

1) Гладить галом (см. гал).

2) Спѣшить торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. ІІІ. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галити — гали́ти дієслово недоконаного виду квапити діал. Орфографічний словник української мови
  2. галити — -лю, -лиш, недок., діал. Квапити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галити — ГАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., діал. Квапити. Вгамуйтесь трохи, не галіте, Піду я до людей старих, Щоб їх о пеклі розпитати (І. Котляревський); Лобода галить: принеси [членський квиток], аби наклеїти значок (Р. Андріяшик). Словник української мови у 20 томах
  4. галити — КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. галити — ГАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., діал. Квапити. Пождіте, гамуйтесь трохи, не галіте. Піду я до людей старих; Щоб їх о пеклі розпитати (Котл., І, 1952, 126). Словник української мови в 11 томах