1. Словник української мови Грінченка

галка

Галка, -ки

ж.

1) Галка, клуша, corvus monedulus. Ой полети, полети, да чорная галко, да на Дін риби їсти! Мак, (1834). 128. Чорний, як галка. Ном. № 13152.

2) Небольшой шаръ, шарикъ. Стоїть палка, на їй галка. Ном. стр. 296. галки класти, кидати. Баллотировать шарами. Камен. у.

3) мушкатна галка. Мускатный орѣхъ.

4) Родъ хороводной весенней игры. Маркев. 73. ум. галонька, гілочка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галка — га́лка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири га́лки Орфографічний словник української мови
  2. галка — Га́лка. Куля, кулька, ручка у формі кулі. Ніс він якусь жіночу загортку, в другій [руці] держав блискучу тростинову паличку з ще більше блискучою золотою галкою (І. Матієв, Б., 1895, 16, 1) // пол. gałka — 1) куля, кулька; 2) ручка у формі кулі. Українська літературна мова на Буковині
  3. галка — [галка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. галкие/галки, галок дв'і галкие Орфоепічний словник української мови
  4. галка — -и, ж. 1》 Птах родини воронових із чорним пір'ям, блискучим на спині. 2》 перен. Шматочок чого-небудь м'якого, зліпленого в кульку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. галка — ГА́ЛКА, и, ж. 1. Птах родини воронових із чорним пір'ям, блискучим на спині. Упаде із неба промінь, Дим пов'ється з димарів, На току підніме гомін Зграя галок і граків (Я. Щоголів); На сніг та на завірюху Кружляють, кричать галки (І. Словник української мови у 20 томах
  6. галка — га́лка → галька II. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. галка — Поширений птах з родини круків; довж. бл. 32 см; неляклива, швидка в рухах; усеїдна; гніздиться колоніями у дуплах, на вежах; охороняється. Універсальний словник-енциклопедія
  8. галка — воро́н (га́лки́, га́ло́к і т. ін.) лічи́ти, зневажл. Нічого не робити, не працювати, ледарювати. — Матері можна й .. галки лічити, бо вона стара та підтоптана, а дочка повинна працювати. Роби, бо ти ще молода (І. Нечуй-Левицький). як сім га́лок, зі сл. Фразеологічний словник української мови
  9. галка — ГА́ЛКА (птах родини воронових), ГА́ЛИЦЯ, КА́ВА діал. Галки й граки в повітрі в'ються чорно (М. Рильський); Постихало птаство серед ночі, навіть круки й галиці мовчать (Н. Забіла); Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили (дума). Словник синонімів української мови
  10. галка — Га́лка, -лки, -лці; га́лки́, га́ло́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. галка — ГА́ЛКА, и, ж. 1. Птах родини воронових з чорним пір’ям, блискучим на спині. Упаде із неба промінь, Дим пов’ється з димарів, На току підніме гомін Зграя галок і граків (Щог. Словник української мови в 11 томах