1. Словник української мови Грінченка

галябарда

Галябарда, -ди

ж.

1) Алебарда.

2) Особый видъ топора. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галябарда — Сокира на довгім топорищі [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. галябарда — галяба́рда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. галябарда — -и, ж., іст. Те саме, що алебарда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. галябарда — ГАЛЯБА́РДА, и, ж., іст. Те саме, що алеба́рда. Вартівники з ліхтариками й галябардами проходили вулицями (Б. Лепкий); Сторожа, озброєна галябардами і флінтами, оточила їх з усіх боків (Ю. Винничук). Словник української мови у 20 томах
  5. галябарда — Галяба́рда, -ди, -ді (фр. hallebarde) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. галябарда — ГАЛЯБА́РДА, и, ж., іст. Те саме, що алеба́рда. Словник української мови в 11 томах